1
1

1
 


1
 


1
 

 

ІЗ ІСТОРІЇ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ
УМАНСЬКОГО МУЗИЧНОГО УЧИЛИЩА ім. П.Д. ДЕМУЦЬКОГО

Історія відкриття Уманського музичного училища ім.П.Д.Демуцького сягає в далекі часи початку ХХ століття, коли культурне життя міста вирувало настільки, що відкриття музичної школи у 1901 році вільним художником, випускником Петербурзької консерваторії з класу скрипки і диригування Львом Григоровичем Куциним, було беззаперечним. Школа проіснувала до 1910 року. У 1910 році в м. Умані було відкрито музичне відділення Імператорського Російського музичного товариства. Планувалось заснування музичного училища, але було відкрито лише музичні класи, в яких навчали грі на фортепіано, скрипці, віолончелі, співу. Події того часу, війна 1914 та  революція 1917 року, стали на перешкоді відкриття училища. Класи існували за рахунок оплати учнів за навчання та концертів, в яких брали участь як учні, так і викладачі. Музичним товариством були запрошені досить хороші музиканти з консерваторською освітою, щоб вони могли виступати з концертами як виконавці. Серед них був Б.М.Бронштейн (він навчався в Італії в учня Ференца Ліста). Його учнями були майбутні педагоги Я.В.Штейнберг, О.М.Яровицька та багато інших.
У період з 1917 по 1946 рік відбулося багато реорганізацій музичної школи в різні навчальні заклади (музичну профшколу, музичний технікум) та, нарешті, ця школа була реорганізована в сучасну дитячу музичну школу, яка існує і по сьогоднішній день як дитяча  школа мистецтв, директором якої був призначений В.Г.Добринський.
Після війни в місто було запрошено багато хороших артистів, музикантів, які керували самодіяльними колективами, організовували самодіяльні театри в МБК. Культурне життя міста складалось так, що постало питання про необхідність відкриття  музичного училища. За ініціативою керівництва ДМШ № 1, завдяки клопотанню місцевої влади (особисто колишнього голови міськвиконкому М.Ф.Чернявського) та місцевої громади у 1963 році за рішенням Міністерства культури України на базі музичної школи було відкрито державне музичне училище. Воно розташувалося в корпусі будинку, де в 30–ті роки була музична профшкола.
Засноване у травні 1963 року  училище нещодавно успішно відзначило своє 40-річчя.
Минуло вже 40 років. Але пригадуються перші кроки молодого навчального закладу України в такому провінційному містечку, як Умань, де відсутня філармонія, концертні зали. Були вони не легкими. Давались взнаки, в першу чергу, відсутність матеріальної бази. Старий двоповерховий будинок по колишній вулиці К.Маркса, № 25 був надто тісним, до того ж майже півтора року знаходився на ремонті. Вихід допомогли знайти сусіди – дитяча музична школа № 1 з директором В.Г.Добринським, великим ентузіастом і поборником музичного мистецтва в м. Умані. Вони віддали в оренду декілька класів для індивідуального навчання, групові заняття проводили в приміщенні наркодиспансеру (два класи), пізніше в Будинку вчителя.
Вихід було знайдено. Почалась прибудова чотириповерхового приміщення шляхом „народної будови” – працювали всі: студенти, викладачі, батьки. Новий красень-навчальний корпус відчинив двері          1 жовтня 1971 року. Світлі, просторі класи, кабінети, великий спортивний зал, бібліотека. Учнівський контингент становили діти з Черкаської області. Також навчалися діти із сусідніх областей – Кіровоградської, Вінницької, Миколаївської. Особливо хочеться відзначити, що багато дітей навчалось (і сьогодні навчається) із міста Білої Церкви, що на Київщині.
Першим директором училища був Б.Г.Жук – випускник Московського музично-педагогічного інституту ім.Гнесіних, людина творча, психолог, мав за плечима значний педагогічний досвід. Кларнетист за фахом, він глибоко вникав у всі проблеми навчального і виховного процесу в училищі. Заступником з навчально-виховної роботи був І.М.Буланов, хормейстр за фахом, він налагодив і підняв на значний рівень хорову справу не лише в училищі, але і в Умані в цілому.
Педагогічні кадри поповнювались випускниками музичних вищих навчальних закладів України і колишнього Радянського Союзу. Теоретичні предмети: теорію музики, сольфеджіо та гармонію – вела В.О.Ганіч; музичну літературу – викладачі З.М.Мохова та А.О.Масюкевич.
Фахові дисципліни на різних відділах викладали наполегливі і високопрофесійні фахівці. На відділі спеціального фортепіано працювали Л.Г.Горохолінська, Л.С.Фролова, Т.В.Клос, А.Ф.Шпак, А.О.Пайова. Відділ народних інструментів прикрашали чудові викладачі Б.О.Ягольницький, В.Ф.Лазорищак, М.І.Баранішин, трохи згодом – В.А.Іванов.
На хоровому відділі працювала Л.В.Руденко, випускниця Харківського інституту мистецтв ім.І.Котляревського, та молоді викладачі зі Львова – О.М.Олійник (керівник хору) та С.А.Дячук. Загальним хором училища керував запальний, талановитий співак та викладач В.І.Воловенко.
Відділ оркестрових духових інструментів очолив В.І.Паламарчук, що добре знався на оркестровій музиці. Добрим словом маємо згадати викладача з класу тромбона А.Г.Бурлака, заслуженого артиста Бурятії, викладача з великої літери.
Оживилась робота на відділі струнно-смичкових інструментів із приходом М.І.Хайкова, людини вимогливої та безкомпромісної. Він значно підняв виконавський рівень на відділі. Випускники училища вступали до консерваторій, їх охоче брали до виконавських колективів – оркестрів, ансамблів.
Відділ загального фортепіано у 1966 році очолила М.М.Клементьєва, яка приїхала з Ташкента разом із своїм чоловіком Я.І.Гріном – віолончелістом за фахом.
Загальноосвітній цикл навчальних дисциплін вели викладачі В.О.Березовчук, Г.М.Колоскова, Н.К.Андрійченко. Вони були також вдумливими і талановитими педагогами-вихователями, що вели класні учнівські групи.
Спортивними справами займався викладач Ю.П.Воротинцев, під його керівництвом училище брало участь у багатьох міських та обласних змаганнях, часто виборюючи призові місця.
Слід сказати і про концертну діяльність колективу, коли не обходилось жодного заходу в місті (часто і району) без участі окремих виконавців чи творчих колективів училища – хору, ансамблів, оркестрів.
Про оркестр сопілкарів, який заснував і був його диригентом М.І.Баранішин, писала канадська газета „Життя і слово”. Оркестр став лауреатом Всесоюзного фестивалю художньої творчості та був  нагороджений золотою медаллю за високу майстерність, активну пропаганду зразків народної музичної творчості.
Поступово, крок за кроком, училище впевнено ставало на ноги, зміцнювалась його матеріальна база. Гордістю училища, як завжди, залишалися його викладачі, студенти та випускники, закохані у мистецтво.
Вагомий внесок у зміцнення авторитету училища було зроблено І.Ф.Цимбалістим, заслуженим працівником культури України, чудовим хоровим диригентом, який протягом 30-ти років (1973-2003 р.р.) очолював педагогічний колектив училища. Людина вдумлива, розсудлива, знаюча. Це з його ініціативи у 1988 році з нагоди 25-річного ювілею училищу було присвоєно ім’я Порфирія Даниловича Демуцького, видатного фольклориста, хорового диригента та композитора, який записав і відредагував понад 700 народних пісень. Колись забуте ім’я цієї видатної людини повернулося до нас сьогодні. Крилатий вислів П.Д.Демуцького „Хто співає, той щасливий” став для колективу училища життєвою нормою.
Важливу роль в організації навчально-методичної роботи педагогічного колективу училища відіграв В.І.Дочило, музикант і вихователь, диригент оркестру народних інструментів. Він майже 20 років поспіль обіймав посаду заступника директора з навчально-методичної роботи.
Це саме вони обоє сприяли формуванню працездатного, високопрофесійного колективу, який майже наполовину складається із випускників училища.
Сьогоднішній педагогічний колектив училища свято береже і продовжує з честю славні традиції, започатковані старшим поколінням, прикладає усіх зусиль до зміцнення авторитету училища.

Перший набір (1963 рік)

Викладачі училища (80-ті роки)

Хор училища, 1967 рік. Художній керівник і диригент О.М.Олійник

Загальний хор училища, 1971 рік. Художній керівник і диригент  Буланов І.М.

У ТВОРЧОМУ ПОШУКУ СЬОГОДЕННЯ

Минають роки, змінюються умови життя, але постійним залишається прагнення колективу викладачів училища та його керівництва до удосконалення професійної підготовки молодих музикантів, зміцнення його навчально-матеріальної бази.
З 2003 року посаду директора училища займає П.І.Мельник, випускник училища з класу тромбона, його заступник з навчально-методичної роботи О.І.Ліхащенко – випускниця відділу теорії музики.
Сьогоднішній педагогічний колектив училища свято береже і продовжує з честю славні традиції, започатковані старшим поколінням, докладає усіх зусиль для зміцнення авторитету училища. Викладацький корпус училища сьогодні налічує 76 педагогів, більшість з них - це досвідчені фахівці, ветерани педагогічної праці, які на кожному відділі забезпечують високий рівень навчання, якість професійних навичок випускників училища. Це І.І.Пінчук, В.Е.Патріціо, Л.О.Загіченко, А.Ф.Шпак, Т.В.Клос, Н.І.Штефуца, Ж.Л.Міхеєва, Л.О.Карчова, А.О.Масюкевич, Т.Б.Вороніна, В.Б.Ніколаєв, Б.О.Ягольницький, В.Е.Хмелевський, Т.І.Руденко, Л.С.Новікова, Т.І.Попадик, В.П.Рябчук, А.Г.Петренко, Р.К.Мельниченко, І.В.Кляус, В.П.Гриневич, Н.М.Петренко, Н.П.Подобна, Г.М.Логінова, А.О.Малюшко, Т.І.Шумко.  Поряд з ними, удосконалюючи свою професійну майстерність, активно працює молодше покоління викладачів – випускники вузів, переважна більшість з яких колишні випускники училища, що знову повернулися до свого рідного учбового закладу. Серед них Л.А.Кривенко, Л.В.Кравців, О.В.Євтушенко, Т.І.Лагуш, О.Є.Мосенз, І.Г.Каліновська, Р.М.Рибченко, О.І.Ліхащенко, Т.П.Мокрушина, Н.І.Солодовнікова, О.Г.Ляшенко, О.В.Скуратовська, Н.В.Даценко, І.В.Маринчук, О.В.Мороз, О.Є.Гарбарук, Г.О.Соболєва, А.О.Харченко, Н.В.Кравцова, А.П.Мацьків, А.В.Грібанов, С.О.Білаш, О.М.Кітрар, С.В.Железняк, Л.І.Шелепко, В.А.Безпоясний, О.В.Широцька, О.А.Терещук, В.В.Керемет, О.О.Галицька, С.С.Нечепуренко, Л.В.Залевська, Ю.І.Цимбалістий, Ю.П.Заярний, Л.Я.Крива, Г.Л.Васильченко, О.М.Клапатнюк, Н.М.Павлова, Л.В.Лаврова, Юрченко І.І.
В даний час в училищі функціонують сім відділів: фортепіанний, теорії музики, хорового диригування, народних інструментів, оркестрових струнних інструментів, оркестрових духових та ударних інструментів та відділ "Спів". Контингент студентів становить 210 чоловік. Училище має в розпорядженні два корпуси, 39 навчальних аудиторій, 7 навчальних кабінетів, методичний кабінет, кімнату-музей П.Д.Демуцького. Бібліотека училища нараховує 30721 екземпляр книг, нотної та іншої літератури, фонотека училища має належну кількість технічних засобів навчання та відповідні аудіозаписи програмової музики та забезпечена наочністю для занять як музично-теоретичного циклу, так і фахових дисциплін.
В училищі успішно функціонують 6 секцій із видів спорту: волейбол, баскетбол, легка атлетика, міні-футбол, настільний теніс, загальна фізична підготовка.
Керівником фізичного виховання училища з 1985 року працює С.С.Нечепуренко – людина дисциплінована, досвідчений організатор, під керівництвом якого студенти училища постійно беруть участь у багатьох всеукраїнських, обласних і міських змаганнях, часто виборюючи призові місця:
- Бригневич Станіслав (легка атлетика) – срібний призер чемпіонату України, м. Чернівці (1990 р.).
- Бурячок Олег, Горбатюк Ігор, Рачиба Роман, Тарасюк Юрій (легка атлетика, естафета) – чемпіони міста, м. Умань (1992 р.).
- Гніда Валентина (легка атлетика) – чемпіон міста, м.Умань (1997 р.).
- Горностаєв Максим (легка атлетика) – чемпіон міста, м. Умань (2003 р.)
- Гупало Ірина (легка атлетика) – чемпіон України, м. Київ (2001 р.); чемпіон зимового чемпіонату України, м. Ялта (2003 р.), чемпіон чемпіонату України, м. Ялта (2004 р.); переможець Універсіади України, м. Біла Церква (2003 р.); переможець Кубка України, м. Київ (2003 р.).
- Волейбол (дівчата) – срібні призери чемпіонату області, м. Черкаси (1990 р.); срібні призери першості міста, м. Умань (1992 р.);
- Баскетбол (хлопці) – чемпіони міста , м. Умань (1996 р.).
- Міні-футбол (хлопці) – срібні призери чемпіонату міста, м. Умань (2000, 2001, 2002 рр.)
Значне місце в підготовці висококваліфікованих спеціалістів відводиться практичному навчанню. Для цього при училищі діє школа педагогічної практики в кількості 80 учнів та бази практики в загальноосвітніх школах. В різні роки завідувачами практичного навчання були викладачі з великим педагогічним досвідом: А.О.Масюкевич, Л.С.Новікова. В даний час керівником сектора педагогічної практики є викладач відділу теорії музики Н.І.Солодовнікова.
Учні школи-студії В.Гніда та А.Паламарчук в різні роки неодноразово здобували перемоги на міжнародних та регіональних конкурсах. Баклаженко В. (клас викладача П.І.Мельника) став володарем Гран-Прі на регіональному конкурсі в м.Кровому Розі (2002 р.), на регіональному конкурсі виконавців на духових інструментах "Софіївські сурми" в м. Умані (2003 р.) та на конкурсі "Мистецтво і освіта ХХІ століття" в м.Ворзелі (2004 р.), а учень 4 класу Дехтярук Б. (клас викладача В.А.Безпоясного) зайняв І місце на Міжнародному конкурсі виконавців на духових інструментах "Мистецтво і освіта ХХІ століття" (м. Ворзель, листопад 2005 р.), став володарем Гран-Прі на XVI Всеукраїнському конкурсі "Дніпровські сурми-2006" (м. Кривий Ріг, березень 2006), завоював І місце на ІІ Всеукраїнському відкритому конкурсі молодих виконавців на духових та ударних інструментах ім.В.Старченка (м. Рівне, квітень, 2006 р.).
У 2003 році училище пройшло акредитацію і отримало ліцензію на надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста. Училище пройшло також атестацію (2002 р.) і сьогодні готує кадри вищої кваліфікації, які відзначаються глибокими професійними знаннями і практичними навичками.
Майже 2600 молодих спеціалістів закінчили училище, 375 студентів отримали дипломи з відзнакою, більшість випускників закінчила або зараз навчається у вищих навчальних закладах.
Серед випускників училища заслужені працівники культури України Леонід Ятло та Іван Сухий, композитори Борис Левенберг і Вадим Ніколаєв, кандидати педагогічних наук Олександр Красносельський та Володимир Віткалов, доцент Київського педагогічного інституту Сергій Горбенко і доцент Львівського педагогічного інституту Іван Чупашко, Заєць Віталій – лауреат міжнародних конкурсів, старший викладач Київської національної музичної академії; заслужений артист України Осіпенко Ігор, артисти провідних мистецьких колективів України: Михайло Пінський – нині артист оркестру Дитячого оперного театру, Петро Бовкун – артист оркестру Київської філармонії, Петро Грушовенко – соліст оркестру Київського театру опери та балету ім.Т.Шевченка, лауреат всеукраїнських конкурсів, Олександр Токаренко – артист Київського театру опери та балету ім.Т.Шевченка, Олег Великий – артист оркестру Санкт-Петербурзької філармонії, В.Статник – соліст оркестру Саратовської театру опери і балету, Білий Віталій – соліст Нової опери м. Санкт-Петербурга (Росія). 
Ряд випускників училища після закінчення вищих навчальних закладів поповнили його педагогічний колектив і плідно працюють поряд зі своїми педагогами-наставниками. Це Г.Г.Без'язичний, О.О.Сологуб, П.О.Чорний, М.М.Білоконь, О.В.Кривда, Н.В.Абдуліна.
В училищі сформувалися численні чудові творчі колективи. Це, перш за все, духовий оркестр (керівник В.А.Безпоясний) – лауреат обласного конкурсу духових оркестрів; оркестр народних інструментів (керівник А.П.Мацьків) – переможець республіканського конкурсу народних оркестрів в м. Одесі, 1986 р.; хор училища (керівник Т.І.Руденко) – лауреат конкурсу імені Порфирія Демуцького у м. Києві, 1995 р.; капела бандуристів (керівник А.О.Харченко) – неодноразовий лауреат конкурсу "Кобзарське мистецтво" в м. Каневі; оркестр баянів та акордеонів – дипломант всеукраїнського огляду народної творчості, 1991 р. (керівник О.М.Кітрар), камерний оркестр (керівник В.Б.Ніколаєв), ансамбль скрипалів та альтистів (керівник І.Г.Каліновська).
Свою майстерність демонструють творчі колективи: унісон домр (керівник О.Є.Гарбарук), вокальний чоловічий ансамбль "Діброва" (керівник Л.С.Новікова), вокальне тріо "Спокуса" (керівник С.В.Железняк), фольклорний інструментальний ансамбль (керівник О.М.Кітрар), вокальний жіночий ансамбль (керівник М.М.Білоконь), фольклорний вокальний ансамбль (керівник І.В.Підвашецька).
Творчі колективи училища відомі в місті і за його межами. Без їх участі не проходить жоден загальноміський культурний захід. Вони також бажані гості на мистецьких форумах міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівня.
Присвоєння училищу ім'я Порфирія Даниловича Демуцького (травень, 1988 року) стало віховою подією в житті педагогічного колективу і, безумовно, позитивно вплинуло на життєдіяльність училища, визначивши його індивідуальне обличчя. Почалася активна пошукова робота.
Матеріалу про П.Д.Демуцького було дуже мало, збирали по крупинах, ця робота продовжується і сьогодні.
Початкові матеріали були запозичені від І.Ф.Цимбалістого: його дипломна робота в консерваторії була присвячена саме П.Д.Демуцькому. Матеріалу небагато, але було від чого відштовхнутись: описи Охматівського хору, його історія, виступи, а також фотографії та малюнки. Багато допоміг в організаційному питанні протодиякон М.А.Дзингель, він родом із Охматова. Знав багато земляків-селян, що співали в хорі під орудою митця. Допомагав нам М.А.Дзингель і організаційно, до музею віддав ряд статей, фотографій. Подарував 10 планшетів із фотографіями, коментарями, які прикрашають і наш музей, і хоровий клас (№10). Пошукові роботи проводились в різних місцях – в Києві, Одесі, деякі матеріали дійшли до нас навіть із Канади (м. Вінніпег). Видрукована книжка-буклет про життя і творчість П.Д.Демуцького, автор Микола Васильчук. Також прислала матеріали Жашківська районна газета. Та найбільше відомостей надійшло від Національної кіностудії художніх фільмів ім.Довженка (м.Київ). Після смерті сина Данила, який був досить відомим кінооператором, сімейний архів потрапив саме до кіностудії, яка і надала нам чимало фотографій, статей, репродукцій.
Допомогла нам нотним матеріалом і Національна бібліотека України ім.В.Вернадського. Нотосховище бібліотеки нараховує чимало творів митця, його обробки народних пісень та оригінальні твори – цей неоціненний вклад в музичну скарбницю України. Поповнюються матеріали і від організаційного комітету, що проводить традиційні фестивалі-конкурси ім.П.Д.Демуцького.
На базі зібраних етнографічних матеріалів в училищі було створено клас-музей Порфирія Даниловича Демуцького, яким з дня його заснування завідує старший викладач відділу теорії музики А.О.Масюкевич. Сам чудовий диригент, він послідовно і ретельно накопичує матеріали про життя і творчість П.Д.Демуцького. Стенди музею яскраво розповідають про сповнене великих творчих звершень життя батька і сина Демуцьких. В документальному фільмі про Данила, створеному нещодавно, хоровий колектив училища (керівник Руденко Т.І.) чи не вперше виконував Літургію П.Д.Демуцького.
У музеї маємо документальний фільм "Хай святиться ім'я твоє" (режисер А.Акайомова), присвячений Д.Демуцькому, але там є дуже багато матеріалу і про сина.
Присвоєння училищу імені видатного митця спонукало до організації фольклорних експедицій з подальшим їх аналізом та систематизацією. Фонограми, привезені з експедиції, вивчаються і розшифровуються протягом усього навчального року. А зовсім недавно нам пощастило зустріти 92-річну Оксану Захарівну Завгородню, яка була в свій час активною співачкою в Охматівському хорі під орудою Порфирія Демуцького, записали її спогади, зафотографували, зробили записи декількох пісень.
Пошукові групи ведуть дослідження на ґрунті фольклорного матеріалу саме Уманського регіону, що є результатом дотримання принципу регіонального дослідження фольклору, проголошеного в свої часи ще такими видатними фольклористами, як Ф.Колесса і К.Квітка.
Ми намагаємось відродити фольклорні традиції Уманщини, організовуємо дослідницьку діяльність, створюємо нові фольклорні ансамблі, докладаємо багато зусиль, щоб повернути людям цілющу силу народного мистецтва. Так, студентка 4 курсу відділу теорії музики Аліна Кочубей взяла участь в IV Всеукраїнській науково-теоретичній студентській конференції "Молоді музикознавці України" (Київ, березень, 2004 року). Тема її виступу – "Порівняльно-типологічний аналіз календарно-обрядового фольклору Уманщини". А студентка 3 курсу відділу хорового диригування Штовба Оксана виступила з доповіддю "Минуле, сучасне, майбутнє українознавства" (Київ, червень, 2004 р.) на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, дослідників українознавства.
Викладач української музичної літератури та фольклору О.В.Скуратовська підготувала доповідь "Демуцький і сучасна українська фольклористика" і виступила на Міжнародному конгресі "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі" (Київ, жовтень, 2005 р.)
Завдяки уманцям, викладачам-ентузіастам училища в Україні народились традиції, пов'язані із вшануванням пам'яті Порфирія Даниловича Демуцького, конкурси хорових колективів ім.П.Демуцького, що проходять раз в три роки в м. Києві. До речи, хор училища під орудою Т.І.Руденко у 1995 році за плідну діяльність по збереженню і розвитку народних пісенних традицій та успішний виступ на Всеукраїнському огляді-конкурсі хорів ім.П.Д.Демуцького був нагороджений дипломом лауреата ІІ ступеня.
У 1991-1992 навчальному році рішенням педагогічної ради училища була встановлена іменна стипендія П.Д.Демуцького. Першими її володарями стали відмінники навчання Любов Гнуча і Наталка Коровицька. 
З ініціативи училища на його базі започатковано проведення науково-практичних конференцій, присвячених життю і творчості П.Демуцького.
У 1998 році було проведено Першу всеукраїнську конференцію на тему: "Демуцький і фольклор", в якій брали участь науковці із Києва та викладачі нашого музичного училища. Коло питань, що розглядалось на конференції, досить широке: "Демуцький і сучасна фольклористика", "Селянський охматівський хор під орудою П.Демуцького", "Автентизм звучання як основна стильова риса обробок народних пісень Порфирія Демуцького" та інші.
А у 2005 році проведено Другу науково-практичну конференцію. Цікавими були виступи викладачів відділу теорії музики Л.О.Карчової "Демуцький і сучасність", О.В.Скуратовської "Демуцький і сучасна українська фольклористика", А.О.Масюкевича "Демуцький і Уманщина". Увазі присутніх також була представлена музично-літературна композиція, в основу якої лягли нотатки П.Д.Демуцького із збірок його обробок народних пісень під назвами "Ліра та її мотиви" і "Народні пісні Київщини".
Восени 2004-2005 навчального року з ініціативи викладача відділу фортепіано Н.І.Штефуци, людини небайдужої до творчих успіхів талановитих студентів училища, та за підтримки дирекції училища започаткувала свою роботу студентська філармонія. Її девізом стали слова Д.Шостаковича: "Щоб полюбити музику, треба перш за все її слухати..."
Мета заснування філармонії:
пропаганда кращих виконавсько-педагогічних досягнень на відділах;
знайомство з професійним рівнем та майстерністю студентів – лауреатів конкурсів;
шліфування виконавських навичок та виховання сценічної витримки;
виховання слухацької культури та живого відчуття музики;
підвищення інтелекту та розширення музичного світогляду слухачів.
На початку кожного концерту педагог-музикознавець Т.Б.Вороніна в невеликій бесіді талановито вводить слухача в світ високого мистецтва.
У концертах беруть участь студенти I-IV курсів, як солісти, так і ансамблеві виконавці, концертмейстери, ілюстратори, педагоги.
Концерти проводяться з таких номінацій:
Концерт після концерту (кращі виступи осінніх та весняних академічних концертів)
Концерти-дивертисменти, присвячені таким святам, як Новий рік, Міжнародний день музики та інші.
Монографічні ("Бахівські вечори").
Концерти класів педагогів, творчих колективів.
Організація роботи філармонії викликала щире захоплення як серед студентів, так і педагогів та неабиякий резонанс у місті.
Подальше удосконалення якості підготовки спеціалістів залежить від складу педагогічних кадрів, рівня їх кваліфікації, вміння проводити навчально-виховну роботу відповідно до сучасних вимог.
Центром організації навчально-методичної роботи в училищі є методичний кабінет, відкритий у січні 2004 року за погодженням з обласним управлінням культури.
Вагомий внесок у його становлення зроблений першим завідувачем Р.М.Рибченко та методистом кабінету Т.І.Шумко. Нині завідувач методичним кабінетом – О.Є.Гарбарук.
Головна методична проблема, над вирішенням якої працює сьогодні педагогічний колектив училища, – це "Оптимізація шляхів підвищення ефективності і результативності навчально-виховного процесу училища в світлі сучасних вимог".
При кабінеті працюють "Школа молодого викладача" та "Школа передового досвіду". Робота кабінету спрямована на організацію підвищення кваліфікації педагогічних працівників, вивчення та впровадження передового досвіду навчання, забезпечення запровадження новітніх технологій навчання та форм організації навчального процесу, створення методичної бази для організації самостійної роботи студентів.
На базі музичного училища сформовано методичний центр. Ним керує директор училища Павло Іванович Мельник, викладач-методист, який виховав не одну плеяду музикантів високого ґатунку і добре знаний в мистецьких колах України.
Методичний центр училища допомагає об'єднати зусилля педагогічних колективів 16-ти початкових мистецьких навчальних закладів Уманської методичної зони і училища на вирішення проблем, які ставить перед культурою та освітою сьогодення.
На базі училища проводяться семінари-практикуми керівників початкових мистецьких навчальних закладів, на яких вирішується питання забезпечення шкіл сучасними навчальними програмами та іншою методичною документацією.
Не залишається поза увагою методичного центру і робота із впровадження в практику навчання шкіл новітніх технологій навчання.
Так на базі Уманського інституту соціальної та мистецької освіти для викладачів училища та шкіл проводяться семінари "Сучасні інтерактивні технології навчання".
Одне з основних завдань методичного об'єднання – виявлення обдарованих дітей. Тому щорічно, в березні, на базі училища проводиться олімпіада з музично-теоретичних дисциплін. Вона проходить у двох номінаціях: командні змагання і змагання лідерів. У квітні-травні – конкурс солістів-виконавців на музичних інструментах і творчих колективів з обов'язковим заключним концертом переможців. А у листопаді – семінари викладачів початкових мистецьких навчальних закладів.
Конкурсні вимоги, плани та тематика проведення методичних семінарів планується завчасно і доводиться до відома педагогічних колективів шкіл методичної зони. При цьому обов'язково враховуються їх побажання, пропозиції. На семінарах проводять відкриті заняття як викладачі училища, так і шкіл, читаються методичні доповіді, відбувається обмін досвідом, цікавими знахідками, новими технологіями навчання.
Методична допомога , яка постійно надається викладачами музичного училища початковим мистецьким навчальним закладам, набула поряд з традиційною і нової форми, а саме – адресної спрямованості проведення семінарів-практикумів на місцях, безпосередньо в школах.
За всім цим велика організаційна методична робота заступника директора з навчально-методичної роботи О.І.Ліхащенко по вдосконаленню форм і методів профорієнтаційної роботи викладачів училища, самовіддана праця завідуючої відділом теорії музики Л.О.Карчової, яка вже впродовж 16 років очолює відділ.
З метою обміну досвідом роботи училище підтримує тісний зв'язок з вищими навчальними закладами І-ІІ рівня акредитації міста, області, України.
Поспіль багатьох років ми із задоволенням приймаємо гостей – іноземні делегації із поріднених з Уманню міст Рюмійї-сюр-Сен (Франція), Девіс (США, штат Каліфорнія), Мілфорд-Хейвон (Великобританія), Хаапсалу (Естонія), Гнезно (Польща).
Вже стало традицією проведення спільних вечорів дружби в стінах нашого училища. Ці зустрічі теплі, доброзичливі надовго залишаються в пам'яті викладачів, студентів і, надіємось, і наших гостей, бо нас, всіх присутніх в залі, об'єднує мова, мова яка не знає кордонів – це мова її Величності – Музики.
Гостями музичного училища були: американський камерний ансамбль "Кайрос" штату Мінессота, швейцарський камерний хор "Ельканто".
Зустрічі з виконавцями такого рівня – дійсно подія для училища.
Але і гра наших студентів також викликає у гостей приємне здивування і захоплення. Консул Франції Християн Барро, який відвідав Умань з нагоди проведення днів французької культури в Україні, в своєму виступі сказав: "Я глибоко вражений таким високим професійним рівнем студентських колективів Уманського музичного училища".
Так, училище з честю виконує своє призначення. І сьогодні залишається визнання його подвійної функції, по-перше, як навчального та науково-методичного осередку, головними завданнями якого є навчання і виховання молодих талановитих музикантів і, по-друге, це його музично-громадська діяльність в якості значного вогнища культури Уманщини.
Ми вступаємо в п'яте десятиріччя своєї історії. Віриться, що в неї будуть вписані нові, яскраві сторінки, і цей літопис виявиться тим тривалим фундаментом, на якому стоятиме важлива справа виховання наступних поколінь музикантів, які своє життя присвятять служінню мистецтву.

1


2


 


1
 



 

   
© Уманське музичне училище, 2012 р.
Дизайн, верстка, підтримка сайту - EdAge studio, Умань